Кібербезпека стає наростальною проблемою для користувачів та компаній в кожному секторі. Індустрія відеоспостереження не виняток. Далекі часи тих камер відеоспостереження, які протягом конкретного часу зберігали інформацію та не були підключені до Інтернету — досягнення в області цифрового відеоспостереження означають, що підключені IP-камери та пов'язані з ними пристрої в мережі піддаються ризику злому. Важливість даних, зібраних камерами відеоспостереження та того, що з ними можливо зробити — призвела до появи нового покоління кіберзлочинців, які шукають ідеї для крадіжок та нанесення шкоди.

Однак, навіть якщо кібербезпека визнана серйозним ризиком, тільки невелика частина організацій відчуває себе підготовленими для зменшення загроз. Деякі пояснюють свої уразливості застарілими системами безпеки, але дійсність така, що жоден пристрій, будь він старим або новим, незахищений від злому на 100%.

Насправді, захист мережі та даних не вимагає встановлення шифрування військового рівня на кожному пристрої. Навпаки, перші кроки вважаються найбільш дієвими та легкими, а саме: опановування розумінням Інтернету речей (IoT), виявлення вразливостей та впровадження продуктивних методів забезпечення безпеки пристроїв.

Передбачувані уразливості в системах безпеки

Підприємства вкладають вагомі кошти в розгортання технологій фізичної безпеки. Однак занадто часто системи фізичної безпеки, такі як IP камери, можуть бути заднім ходом в ІТ-мережах, що робить їх першою загрозою безпеки для бізнесу. Упереджувальна реалізація оновленого кіберзахисту залишається дієвою практикою в забезпеченні високого рівня кібербезпеки.

Передбачено багато чинників, які здатні внести вклад в уразливість мережі, та деякі пов'язані з погіршеним «кібер-здоров'ям» мережі — іноді це елементарна відсутність узгодженості між ІТ-відділами та службами безпеки. Недотримання правил та політики безпеки ІТ також може призвести до сумних наслідків; це не збіг, що так багато кібератак відбувається через людську помилку. Аналогічним чином, системи, які погано обслуговуються, оновлюються та експлуатуються, також страждають від різкого підвищення схильності кібератак.

Нові кібер-уразливості виявляються часто, але те, чи становлять вони критичний ризик, залежить від двох чинників:

  • по-перше, це ймовірність того, що уразливість може бути легко використана;
  • по-друге, це вплив, який її використання може надати на іншу частину системи.

Тому важливо звертати увагу на слабкі паролі, застарілі рішення та не підготовлений персонал. Нарешті, важливо врахувати, що чим більше пристроїв в системі, тим вище ризики.

Кібербезпека для пристроїв відеоспостереження

Підтримка кібербезпеки на пристроях може бути ускладнена. Бізнес повинен підходити до кібербезпеки у два етапи. Перше — це усвідомленість: якщо немає розуміння про передбачувані вразливості, загрози та проблеми, то нічого неможливо зробити, щоб запобігти їх. Крок другий — пом'якшення: після того, як визначена можлива проблема, важливо зробити необхідні кроки для виправлення, перш ніж вона стане серйозною загрозою. Іншими словами, необхідно постійно вивчати та навчати співробітників можливим вразливостям, щоб завжди можна було визначити ризики якомога швидше. Це найкраще робити, коли є чіткі політики для управління обліковими записами, паролями та пристроями.

Управління життєвим циклом пристрою особливо важливе. Випереджальне обслуговування — дієвий спосіб забезпечити надійну та безпечну систему, тому завжди слід встановлювати оновлення, коли їх випускає виробник.

Нарешті, уряди вводять схеми, де перераховуються вимоги, яким повинна відповідати система, щоб бути визнаною продуктивною в плані безпеки. Дотримання цих рекомендацій також допомагає підприємствам дотримуватися такі закони, як Загальний регламент щодо захисту даних

Потреби у кібербезпеці в різних секторах

Наведені вище пропозиції дійсні для кожного сегмента, де використовуються камери відеоспостереження, хоча і з деякими відмінностями в підході. Наприклад, в області фінансів репутація установ, як безпечного місця, з часом може бути дорожчою, ніж миттєвий збиток — в разі пошкоджень від кібератак. А ось нафтогазова інфраструктура стикається зі складними проблемами технічного обслуговування через віддалене розташування об'єктів.

Центри обробки даних повинні мати жорстку політику контролю доступу, в той час як розумним містам варто покладатися на загальну відповідальність, яка охоплює як публічні реалії, такі як поліція або пожежні служби, так і приватні, такі як малі підприємства.