Страх - це почуття яке виникає при усвідомленні небезпеки і яке в кінцевому рахунку впливає на поведінку. Страх у людей може виникати у відповідь на конкретний стимул, що виникає в конкретну мить, або в очікуванні майбутньої загрози, яку сприймають як ризик для тіла або життя.
Психологи припускають, що є набір вроджених емоцій, страх - одна з них. Страх слід відрізняти від тривоги, яка виникає в результаті загроз, що сприймаються як неконтрольовані або неминучі. Відповідні реакції на виникнення страху служать виживанню.
Страх життєво важливий: якби люди його не відчували, вони не змогли б захистити себе від загроз. Але часто люди бояться ситуацій, які далекі від питань життя або смерті. Як людей, так і тварин можна навчити "боятися". Страх розділяється на раціональний або доречний, а також ірраціональний або недоречний. Ірраціональний страх називається фобією.
Страх перед невідомим (ірраціональний страх) можна визначити як помилкове відчуття, яке здається реальним і викликається негативним мисленням. Неоднозначність ситуацій може викликати занепокоєння і інші психологічні та фізичні проблеми, які можуть вплинути на самооцінку і впевненість в собі. Розвиток незворушності в різних ситуаціях часто пропагується як протиотрута від ірраціонального страху.
Люди також можуть "навчитися" страху - наприклад, через аварію в якій вони опинилися або яку спостерігали. Люди можуть навчитися страху незалежно від того, зазнали вони травму самі або спостерігали страх в інших. На страх також впливає культурний та історичний контекст. Існують міжкультурні відмінності і в тому, як люди реагують на страх.
Здатність відчувати страх є частиною людської природи. Багато фізіологічних зміни в організмі пов'язані зі страхом: прискорене дихання (гіпервентиляція) і частота серцебиття; стиснення кровоносних судин; збільшення м'язової напруги, в тому числі м'язів, прикріплених до кожного волосяного фолікула - з'являються мурашки; підвищення рівня глюкози в крові; збільшення білих кров'яних клітин, які називаються нейтрофільними лейкоцитами; підвищення пильності, що приводить до порушення сну; відчуття «метеликів» в шлунку. Цей примітивний механізм може допомогти організму вижити, втікаючи чи борячись з небезпекою.
Одним з інструментів контролю фізіологічних реакцій на страх є аутогенне дихання. Цей метод можна використовувати в стресовій ситуації для контролю реакцій симпатичної нервової системи. Чим більше цей метод практикується, тим швидше спрацьовує. Його можна використовувати до, під час і після небезпечної ситуації. Щоб страх не зміг вас здолати, подбайте про профілактичні заходи захисту - купіть системи відеоспостереження та ні про що не турбуйтеся.
Джерело www.securitysolutionsmagazine.biz. Переклад статті виконала адміністратор сайту Олена Пономаренко
