Питання, пов'язані з авіакатастрофою A320 Germanwings Airbus стосуються не тільки психічного здоров'я, але і теми, з якою ми щодня маємо справу, а саме забезпечення контролю доступу. Відповідно до даних бортового самописця, пілот приреченого літака замкнувся один в кабіні і навмисно направив літак в сторону французьких Альп, убивши себе і 149 чоловік.

У процесі дослідження на основі незаперечних доказів, отриманих за допомогою бортового самописця, прокурор міста Марсель Брайс Робін зміг однозначно стверджувати, що після того як капітан Патрік Зондерхаймер вийшов з кабіни, другий пілот Андреас Любіца замкнувся зсередини і свідомо направив літак вниз.

Пристрій блокування в кабіні є звичайним тумблер і має три положення: "двері відкриті", "двері замкнені, але може бути відкрита, якщо буде введений правильний код на панелі, розташованій зовні двері" і "двері замкнені і не реагує на введення коду ззовні, навіть якщо це правильний код".

Дія системи контролю доступу в третьому положенні триває всього п'ять хвилин. Таким чином, якщо обидва пілоти недієздатні, після закінчення даного часу інші члени екіпажу зможуть отримати доступ до кабіни. Проте людина що знаходиться в кабіні, може продовжити дію блокування системи будь-яку кількість разів, що і сталося на рейсі 9525. Доступ другому пілоту буквально був неможливий.

Психічне здоров'я Андреаса Любіца не є питанням компетенції фахівців в сфері забезпечення фізичної безпеки. Тому, давайте проаналізуємо події з точки зору теми, яка актуальна для нас, а це - управління доступом. Любіца знаходився в ситуації, в якій міг нескінченно замикатися в зоні управління механізмом, який по суті являє собою бомбу з 5000 імперськими галонами нафти.

Давайте знову залишаючись в межах нашої ніші в сфері фізичної безпеки, проаналізуємо події з точки зору капітана Зондерхаймера, використовуючи критерії які фахівці з безпеки відносять до контролю доступу. Зробіть три невдалі спроби ввести PIN-код або використовуйте проксіміті карту в вашому офісі, і дуже ймовірно, що PTZ відеокамери вже будуть ретельно вас оглядати. А співробітник служби безпеки буде звертатися до вас по гучномовцю, питаючи яка у вас виникла проблема. Якщо ви маєте право доступу, він запропонує вам допомогти. Після трьох невдалих спроб ввести код, Зондерхаймеру, якби він перебував у звичайних умовах, можливо була б запропонована допомога.

Звичайно, можна проводити різні паралелі, але не слід їх прирівнювати до загроз, які можуть виникнути на борту повітряного судна. Ми знаємо, що у Зондерхаймера була законна причина для входу в кабіну. Але якби терорист тримав у його горла ніж (як у випадку зі стюардами 9/11) і вимагав ввести код для відкриття дверей кабіни, то ми б хотіли точно протилежного результату і бажали б, щоб Любіца (звичайно, якщо він знаходиться в здоровому глузді ) керував літаком наодинці.

Адекватний захист і індивідуальна ініціатива

Ми повинні дотримуватися прийнятного балансу між простотою доступу і забезпеченням захисту людей і майна. Перш за все ми повинні мати на увазі, враховуючи весь жах того що сталося, що жорсткий протокол ніколи не скасовує гнучкий підхід та індивідуальну ініціативу у відповідь на виникнення абсолютно несподіваних обставин.

Джерело www.sourcesecurity.com. Переклад статті виконала адміністратор сайту Олена Пономаренко