Системи контролю і управління доступом вже міцно увійшли в нашу повсякденність як важливий елемент забезпечення безпеки. Саме тому до них пред'являються підвищені вимоги з точки зору надійності їх функціонування в різних експлуатаційних умовах.

Надійність, як основна якісна характеристика СКУД, в цілому являє собою надійність складових її елементів. Останнє вимагає більш детального розгляду не тільки з боку самої надійності, але і способів виявлення і усунення їх слабких ланок.

Першим, і найбільш складним і менш надійним елементом СКУД є керуючі пристрої (ПУ). Апаратні ПУ - це різноманітні контролери, інтерфейсні модулі, а також і комп'ютери на яких працюють програмні ПУ. Для масивних СКУД вихід ПУ з ладу практично виводить з функціонування всю систему, тому важливим є її архітектура.

Найнадійнішою вважається система зі змішаною архітектурою, яка, по суті, є гібридом централізованої і розподіленої архітектур. Таке нововведення і покликане було підвищити надійність системи, хоча в разі відмови центрального контролера вона хоч і буде функціонувати, але дуже обмежено.

Ефективним способом забезпечення надійності залишається резервування найбільш ненадійних елементів СКУД, що представляє собою забезпечення функціональної надмірності і їх дублювання. Однак суттєвими недоліками цього методу є подорожчання системи і її ускладнення.

Ще одним способом підвищення надійності СКУД може бути так званий розподіл її інтелекту. В цьому випадку контролери зв'язуються між собою безпосередньо, без участі центрального контролера або керуючої програми. У цьому випадку вихід з ладу елемента такої системи залишає її хоча б частково, але працюючою.

Наступним елементом СКУД, який є найбільш ненадійним, є програмне забезпечення. Якраз для забезпечення надійності цього елемента системи знадобиться вже згадуване резервування.

Захист системи від несанкціонованого доступу до апаратури, а також до ліній зв'язку та управління також не слід скидати з рахунків. Цього можна досягти, оснастивши систему датчиками розкриття корпуса і пристроїв ідентифікації. Також слід подумати про захист кабельних трас, які теж можуть бути об'єктом спроб несанкціонованого доступу. Бажано прокладати їх у захищених місцях, а якщо це неможливо, то необхідно оснастити їх сигналізаціями. Якщо таке неможливо, то убезпечити систему можна використанням кільцевої архітектури та кодуванням сигналу.

Наступним елементом СКУД, який теж може стати слабкою ланкою системи, є пристрій введення ознак ідентифікації (далі ПВОІ). Підробка самого ідентифікатора - річ поширена. Експерти навіть розподілили ідентифікатори за ступенем надійності. Найлегше підробляються Proximity-карти. Також просто виготовляються картки і брелоки. Складніше з Smart-картами, які захищені шифруванням даних, які надходять на зчитувач.

Убезпечити СКУД від цього можна декількома способами. По-перше, використовувати карти відомих брендових виробників. Практика їх використання це повністю підтверджує. Недоліком цього способу залишається його порівняльна дорожнеча. По-друге, можна застосовувати зчитувачі з пристроями набору коду. Звичайно, зараз модними є біометричні зчитувачі, але їх вартість поки ще кусається. З цієї причини біометричні зчитувачі застосовуються на виключно важливих об'єктах.

І наостанок потрібно розглянути такий елемент СКУД, як пристрої що загороджують керовані (далі ПЗК). Тут слід виходити з цілей, для яких використовується СКУД. Одна справа, коли на точці доступу система реєструє проїжджаючі автомобілі або людей, які ходять, а інша - коли її метою є захист від проникнення на об'єкт, що охороняється або територію. З огляду на мету, і вибирається ПЗК. Десь потрібен буде турнікет або шлагбаум, десь замки, а десь і протитаранні пристрої.

Підсумовуючи сказане, слід загострити увагу не тільки на важливості вибору архітектури створюваної СКУД і виборі для неї елементів, але і на підготовці фахівців, які будуть нею управляти. Адже сучасні СКУД досить складні, а операторів і адміністраторів цих систем поки ще дуже мало. Адже навіть ідеально побудована для об'єкта система в руках некваліфікованого персоналу, як то кажуть, купа металу.