Сьогодні з метою забезпечення безпеки все частіше застосовуються біометричні технології, наприклад, в таких системах як контроль доступу. Найбільш популярною біометричною технологією є технологія ідентифікації особистості за відбитками пальців.
Організація Biometrics Research Group, Inc. дає наступне визначення ідентифікації відбитків пальців: “це автоматизований метод перевірки відповідності між двома відбитками пальців”.
Ідентифікація за відбитками пальців за багато років стала одним із найвідоміших і розрекламованих біометричних методів. Через їхню унікальність і незмінність з плином часу, відбитки пальців використовуються для ідентифікації вже протягом більше століття. Перший випадок використання для ідентифікації відбитків пальців був відмічений у 1858 році. Завдяки досягненням у обчислювальних технологіях, до 1960 року ідентифікація за відбитками пальців стала автоматизованою технологією. Відбитки пальців перевіряються за зовнішніми характеристиками пальця, унікальними для кожної людини.
Ідентифікація за відбитками пальців популярна через властиву цьому методу легкість. В основному ідентифікація відбитків пальців використовується правоохоронними органами та іміграційними службами.
Загальною практикою використання відбитків пальців у якості методу ідентифікації особистості стало в 1888 році, в якому сер Френсіс Гальтон визначив точкі, або характеристикі, за якими відбитки пальців можуть бути ідентифіковані.Ці характеристики і стали основою науки ідентифікації за відбитками пальців, яка стала такою популярною в минулому столітті.
В кінці 1960-х разом з появою комп'ютерних технологій почала сві перехід до автоматизації і ідентифікація за відбитками пальців. Для розробки автоматизованої технології розпізнавання відбитків пальців використовувалась підмножина точок Гальтона.
Відбиток зазвичай являє собою набір темних ліній, які зображують частини шкіри, що виступають, а низовини між цими виступами зображують пробіли між цими лініями. Ідентифікація за відбитками пальців грунтується головним чином на місцезнаходженні ліній, що виступають і проміжків між ними.
Для отримання цифрових зображень відбитків поверхні пальця використовується різноманіття типів датчиків - оптичні, ємнісні, ультразвукові та теплові. На сьогоднішній день найбільш розповсюдженими датчиками отримання зображень відбитків пальців є оптичні датчикі.
Існують дві основні категорії методів порівняння відбитків пальців - це порівняння визначених точок і співставлення цілого малюнку відбитка - шаблона. Метод шаблонної ідентифікації має на увазі порівняння двох зображень, яке дозволяє побачити, наскільки вони схожі. Такий метод, як правило, використовується в системах зчитування відбитків пальців для знаходження дублікатів. Технологією, яка більш широко використовується є розпізнавання на основі порівняння визначених точок.
Джерело www.biometricupdate.com. Переклад статті виконала адміністратор сайту Олена Пономаренко.
