Тенденція до збільшення використання біометрії, зокрема біометричних систем розпізнавання облич, для забезпечення безпеки в аеропортах сприяє посиленню безпеки прикордонного контролю по всьому світу.

Розпізнавання облич, яке раніше належало до розряду наукової фантастики, еволюціонувало і стало нашою реальністю. Сьогодні технологія розпізнавання облич вже досить активно застосовується, змінюючи те як ми живемо і подорожуємо.

Технологія розпізнавання облич фіксує дані контурів облич людини, а потім обчислює співвідношення між кожною отриманою точкою. Кожна людина генерує унікальний набір даних, одержуваних на основі форм, розмірів і розташування особливостей його обличчя.

Хоча технологія розпізнавання облич розвивалася протягом багатьох років, найбільшого поширення вона отримала в системах забезпечення авіаційної безпеки. На початку 1990-х років кілька британських аеропортів почали використовувати біометричні системи для запобігання шахрайства з паспортами. З тих пір технологія розпізнавання облич стала популярною у всій Європі і в Сполучених Штатах. Біометричні контрольно-пропускні пункти були встановлені в таких аеропортах, як Міжнародний аеропорт Вашингтон Даллес і Міжнародний аеропорт Майамі. До кінця 2015 року понад 10 великих американських аеропортів будуть використовувати деякі форми технології розпізнавання облич, з метою посилення своїх заходів безпеки.

Аеропорти сьогодні використовують системи розпізнавання облич, щоб прискорити процес перевірки та посадки, поліпшити прикордонний і паспортний контроль, а також зробити більш ефективною систему огляду. На додаток до всіх переваг, що стосуються забезпечення безпеки, система розпізнавання облич може бути використана для відстеження часу необхідного для того, щоб пасажир виконав певні завдання, такі як огляд. Таким чином фахівці зможуть оцінити і підвищити ефективність роботи контрольно-пропускного пункту, тим самим забезпечивши комфорт клієнтів.

Завдяки особливостям систем розпізнавання облич, їм часто віддавалася перевага перед іншими формами біометричного сканування, наприклад, зчитування сітківки або відбитків пальців. Проте, в цій технології все ще існують певні обмеження. Залежно від розташування обличчя по відношенню до зчитувача, ранні форми цієї технології можна перехитрити надівши окуляри, помінявши довжину волосся або зробивши будь-які інші елементарні заходи. Крім того, люди з майже ідеальним збігом рис обличчя, наприклад близнюки, також могли зіткнутися з проблемами ідентифікації. Ці недоліки, властиві раннім розробкам, ставили під сумнів ефективність програмного забезпечення в цілому і сповільнювали його прийняття. Сьогодні репутація таких систем змінилася. Тепер програмне забезпечення для розпізнавання облич більш надійне і ефективне, ніж будь-коли раніше.

Коли програмне забезпечення для розпізнавання облич стало більш точним, законодавці висловили деяку стурбованість з приводу забезпечення конфіденційності особистого життя і питань зберігання інформації. Ці побоювання, однак, не переважують потенційну вигоду для забезпечення безпеки, яку може забезпечити система розпізнавання облич.

Оскільки технологія розпізнавання облич розвивається, ми можемо очікувати її більш досконалі модифікації, які також зможуть відстежувати ходу людини, виконувати сканування діафрагми з дальньої відстані і так далі.

Джерело blog.m2sys.com. Переклад статті виконала адміністратор сайту Олена Пономаренко