Як свого часу Ільф і Петров зробили поділ людей на тих хто пішохід і тих хто водить машину, так і сьогодні можна знайти тих, хто спостерігає і тих, за ким спостерігають. Правда, на відміну від автолюбителя з роману «Золоте теля», який пішоходом може стати тільки усвідомлено, той хто спостерігає, може навіть не підозрювати що і сам є об'єктом спостереження.
Про те як же все-таки можна спостерігати а також про те як не можна, за ким, скільки і в яких ситуаціях - розповів юрист київської юридичної компанії Станіслав Лобко.
Відповідь перша. Відеозйомка та її об'єкт
Загальне правило ведення відеозйомки полягає в тому, що якщо людина не хоче щоб його знімали або записували, ви не можете цього робити: закон охороняє приватне життя людини, караючи за це досить жорстко (ст. 182 КК, максимально суворе покарання - 5 років позбавлення волі). Проте, на практиці дана стаття станом на сьогодні застосовується вкрай рідко.
Можна знімати натовп, але не конкретну людину. Однак ви зобов'язані видалити відео, якщо людина що потрапила в кадр, не хоче бути записаною. В іншому випадку ви ризикуєте постати перед судом за позовом про відшкодування моральної шкоди. Втім, розраховуйте як правило на 1-5 тисяч гривень.
Трохи інакше йде справа з публічними людьми: їх право на особисте життя трохи вужче, ніж право інших людей, через їх особливий статус. Прихована зйомка допускається, якщо запис має суспільну важливість. Так, якщо мер міста буде обмальовувати стіни, і камера відеосопстереження це зафіксує - мова йде про суспільну важливість, і зйомка допускається. Якщо ж ви зняли як дочка мера виходить заміж, мова йде про порушення права на особисте життя. Приклади перебільшені, але принцип повинен бути зрозумілий.
Відповідь друга. приховане відеоспостереження
Ви зобов'язані проінформувати співробітників, клієнтів про те, що в приміщенні проводиться відеозапис. Так само як і людей яких збираєтеся «записувати» на диктофон або інший аудіозаписуючий пристрій.
Якщо під час прихованого спостереження виявилося що було скоєно злочин, запис навіть не є доказом. Щоб стати таким, приховану зйомку може проводити лише орган, уповноважений на оперативно-розшукову діяльність: міліція, служба безпеки, прикордонники та ін. Запис зроблений не перерахованими службами - є матеріалом зібраним з порушенням закону, в зв'язку з чим ви можете його дивитися хіба що як домашнє відео. Про це недвозначно висловився, зокрема, Конституційний Суд України в рішенні у справі плівок Мельниченка.
Дещо інакше відбувається справа з житлом. Запис зроблений у вашому будинку, може бути прийнятий судом до уваги, так як ви не ставили собі за мету зняти конкретну людину, а хотіли захистити своє житло - до нього український законодавець ставиться з великою повагою.
Відповідь третя. Про що йде мова в 359 ст. Кримінального кодексу України
В українському законодавстві існує ряд законів, що нормують використання спеціальних засобів для запису відео та аудіоінформації: закон про інформацію, книга друга Цивільного кодексу, закон про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та ін.
Покарання за порушення цих правил передбачені, зокрема, ст. 182 і 359 Кримінального кодексу. Так, якщо ст. 182 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за вторгнення в особисте життя в принципі, то в статті 359 того ж зводу законів мова йде про незаконне використання спеціальних технічних засобів прихованого отримання інформації. Якщо за результатами експертизи не встановлено, що засіб запису є спеціальним технічним засобом прихованого отримання інформації, кримінальне провадження буде відкрито за вищевказаною 182 статтею.
Якщо ваша мета - спостереження за порядком у своїй фірмі або своєму будинку - спостерігайте. Але приховане відеоспостереження за кимось або чимось в нашій країні законом забороняється, як і продаж спеціального обладнання для стеження і, відповідно, його придбання.
Відповідь четверта. Чи однаковий режим для всіх записуючих засобів - аудіо, відео?
Однаковий. Врозріз з існуючою думкою що записувати без звуку можна - будь-яка фіксація людини відбувається за його дозволом або з його відома.
Відповідь п'ята. Чи потрібен спеціальний дозвіл для здійснення відеоспостереження?
Якщо мова йде про роботу оперативно-розшукових підрозділів, то це так звана «санкція суду». Якщо мова йде про пристрої зі спостереження за будинком або офісом, можна і без спеціального дозволу.
Якщо проаналізувати думку юриста про здійснення відеоспостереження, можна прийти до наступних висновків:
1. Робити і аудіозапис і відеозапис потрібно відкрито. Або з попередженням. Але за об'єктом, а не суб'єктом: знімаємо (умовно) будинок, а не того хто в ньому живе.
2. Запис зроблений некомпетентними органами - не є доказом правопорушення, наприклад як і той, що зроблено без санкції суду.
3. Порушення права людини на особисте життя тягне за собою кримінальну відповідальність.
