Кілька трагічних світових інцидентів, що сталися за останні роки, показали необхідність нагрудних відеореєстраторів для поліції. Кадри з таких компактних відеокамер часто надають життєво важливі підказки про подію, що відбулася. Але в багатьох країнах нагрудні відеореєстратори все ще не вважаються звичним інструментом. Наприклад, в Канаді камери відеоспостереження використовуються тільки деякими поліцейськими службами, але після гучної справи Джорджа Флойда у США та деяких інших інцидентів в самій Канаді, все ширше лунають заклики до повсюдного використання цих пристроїв.

Деякі виробники пропонують на ринку відеоспостереження нагрудні відеореєстратори, багато з яких гарантують виняткову продуктивність. Проте, просто встановлення такої камери не гарантуватиме вражаючих результатів. В офіційному документі компанії Mission Critical Partners розказано про те, як забезпечити успішне впровадження камер відеоспостереження для поліції. Нижче вказані деякі першорядні моменти.

Необхідність багатофакторної аутентифікації

Рішення про впровадження нагрудних відеореєстраторів може починатися з того, що першочергова увага приділяється якості відзнятого матеріалу та пристрою. Однак передбачені й більш вагомі чинники, які слід враховувати. Відеозаписи, зняті відеокамерою, будуть марні, якщо дані не захищені.

«Як мінімум, повинен бути реалізований двофакторний процес аутентифікації для контролю доступу до захопленого й збереженого відео», — пояснив в технічному звіті Скотт Ніл, консультант з комунікацій в Mission Critical Partners. «Для цієї мети продуктивні паролі, спеціальні перевіркові питання для персоналу, зчитувачі безконтактних карт, біометричні рішення (наприклад, сканери сітківки очей та відбитків пальців) й маркери, які змінюють коди аутентифікації через заздалегідь встановлені інтервали часу (традиційно, кожні 60 секунд)».

Хмарне сховище може бути більш продуктивним

Як тільки ви переконаєтеся, що пристрій захищено, подумайте про зберігання знятих записів з відеокамер. Розширене та повсюдне використання нагрудних відеореєстраторів призведе до того, що буде створюватися все більше й більше відзнятого матеріалу, і це створює проблему зберігання. Скотт Ніл передбачає, що керована система зберігання може бути більш життєздатним варіантом.

«Така послуга буде простішою та менш витратною — в залежності від розміру організації, в порівнянні з впровадженням та управлінням зберіганням на сервері», — підкреслив Ніл. «Проте, одна вагома пересторога полягає в тому, щоб служба забезпечувала загальнодоступний рівень безпеки, надійність та захист».

Чітка політика зберігання відео

Скільки часу слід зберігати матеріали? Що слід робити з відзнятим матеріалом, який ідентифікується як свідчення інциденту? Всі ці питання слід вирішити, коли будуть впроваджуватися нагрудні відеореєстратори. Скотт Ніл пояснив, що рекомендується видалити відео з серверів після його завантаження на DVD-диск або USB-накопичувач. Ці зовнішні пристрої, що запам'ятовують, можуть потім розміщуватися в сховищі доказів, що вагомо зменшить обсяг відео, яке необхідно зберегти.

«Деяким підприємствам може бути комфортніше мати резервну копію відео на серверах навіть після того, як запис переданий в якості доказу; щоб знизити навантаження на місткість», — додав Ніл. «Передбачається, що такі організації розроблять чітко встановлену політику зберігання, яка дає видаляти відео, що не відносяться до категорії доказів, після закінчення конкретного періоду часу».

Контроль редагування відео

Кадри, зняті компактною камерою відеоспостереження були б марні, якби до них можна було легко отримати доступ та відредагувати їх. Тому, при виборі рішення важливо переконатися, що є конкретні рекомендації для внесення будь-яких змін в записи. Якщо це можливо, слід скористатися рішенням, яке зовсім не дозволяє редагувати відео.

«Вкрай важливо, щоб впроваджувалися технологічні заходи безпеки, які захищають від несанкціонованого доступу та здатності змінювати відео», — сказав Скотт Ніл. «Однак слід зазначити, що редагування відео, наприклад, розмиття облич та автомобільних номерів для захисту невинних — стає все більш поширеним, тому повне запобігання редагування відео може виявитися неможливим. Ситуації, коли редагування допустимо, повинні бути чітко визначені в правилах кожної організації».