Показання свідків стали важливою областю досліджень в галузі когнітивної психології та людської пам'яті. У судових справах присяжні схильні вірити свідченням свідків та, як правило, розглядають їх як надійне джерело інформації, коли справа доходить до встановлення особи злочинців або обговорення деталей злочину. Однак скільки з того, що говорять свідки, є точним?

Насправді дослідження показали, що на спогади й розповіді очевидців можуть впливати різні психологічні чинники, такі як стрес та виборна увага. Свідоцтво про злочин може (цілком зрозуміло) — викликати надзвичайно високий рівень занепокоєння, та це буде впливати на те, наскільки добре свідок зможе запам'ятати деталі пізніше. Один приклад: коли використовується зброя, очевидці, як правило, зосереджуються на цьому та не помічають інші особливості, які можуть мати значення. Свідок нерідко може описати зброю більш детально, ніж того, хто її тримає — а це не дуже корисно для розслідувань.

Деякі люди вважають, що пам'ять працює за принципом відеоспостереження — зберігання інформації схоже на запис, а запам'ятовування схоже на відтворення записаного, причому інформація витягується практично в тій же формі, в якій була введена. Однак пам'ять насправді не працює таким чином: особливість в тому, що ми не зберігаємо інформацію точно так, як вона нам представлена. Замість цього люди витягають першорядне значення того, що бачать й відчувають, та схильні зберігати інформацію так, щоб це мало найбільший сенс. Іншими словами, ми обробляємо інформацію, намагаючись вписати її в шаблони, які вважаються нашим способом її організації.

Це означає, що на спогади очевидця не завжди можна покластися. Це індивідуальні спогади, які були сформовані й побудовані відповідно до особистих стереотипів, переконань та очікувань. Навіть записи з камер відеоспостереження можуть інтерпретуватися по-різному в залежності від глядача. Проте, відеозаписи здатні також показати аспекти інциденту, які можуть бути пропущені свідками на місці події.

Значення, яке передається відеокамерами, не може бути знижене. Це ще більш актуально, коли пристрої стають мобільними, як у випадку з нагрудними відеореєстраторами, які дають максимально наближену до перспективи свідка інформацію, як можна сподіватися при будь-якій формі відеоспостереження (і мають додаткову перевагу захоплення звуку). Ці камери відеоспостереження додають іншу перспективу до статичних моделей та навіть можуть бути оснащені інтелектуальними функціями для підвищення безпеки в містах, такими як можливість виявлення ескалації під час інциденту. Наприклад, спеціальні інтелектуальні датчики можна додати в нагрудний відеореєстратор, щоб автоматично активувати запис, коли поліцейський тягнеться за своєю зброєю — без необхідності натискати тривожну кнопку під час небезпечної ситуації.

Після інциденту, запис відеоспостереження може бути єдиним доказом під рукою. В цьому випадку якість зображення та зручність його використання можуть вагомо вплинути на розкриття злочину або знаходження злочинців за короткі терміни. Варто відзначити, що нагрудні відеореєстратори характерні тією перевагою, що розташовані близько до сцени та здатні вловити динаміку ситуації. Ці пристрої забезпечують чистий звук та зображення в складних ситуаціях, а такі функції, як технологія широкого динамічного діапазону (WDR), гарантують, що зображення залишається видимим й деталізованим навіть якщо люди, що носять компактну камеру відеоспостереження, піддаються впливу повної темряви або яскравого сонячного світла. Також важливо, щоб відео та аудіо не могли бути змінені після запису — в даному випадку, наскрізне шифрування запобігає маніпуляції та зберігає його допустимість в наступних розслідуваннях та судових справах.

Шерлок Холмс, Еркюль Пуаро та міс Марпл повинні були покладатися на традиційні засоби, такі як відбитки пальців, й інші докази на місці злочину. Але, озираючись у минуле на реальні злочини, якби були чіткі зображення, хто знає, скільки ще справ було б розкрито? На щастя, сьогодні передбачені надійні інструменти для захоплення та ретрансляції відеозаписів, що покращують здатність ідентифікувати злочинців та в кінцевому підсумку, здатні залучити їх до відповідальності.