Медичні установи створюють дивовижну ситуацію в плані безпеки. За своєю природою вони піддаються великому ризику, з яким іншим організаціям не обов'язково мати справу. Більшість медичних установ відкриті для громадськості та щодня обслуговують широке коло людей. У багатьох будівлях також передбачаються дорогі ліки та навіть наркотичні речовини. Крім того, нещодавні зміни в політиці охорони здоров'я впливають на повсякденні операції, та їх наслідки можуть бути ще не в повній мірі реалізовані. Ці фактори в поєднанні з непередбачуваністю поведінки пацієнта й суспільства роблять медичні установи особливо чутливими середовищами, які потребують особливої уваги, коли мова заходить про безпеку.

На жаль, для закладів охорони здоров'я злочинна діяльність не є винятком. Так, численні дослідження тенденцій в сегменті злочинності та безпеки, проведені у 2012 році та засновані на відповідях 208 організацій охорони здоров'я у США, показали, що число злочинів в медичних установах зростає. Всього за два роки, з 2010 по 2012, ці інциденти виросли на 37%. Варто мати на увазі, що це були зареєстровані події. За оцінками Міністерства юстиції США, щонайменше половина скоєних злочинів не реєструється. Причиною того, що організації не повідомляють про порушення, частково вважається те, що керівництво не бажає втрачати авторитет в очах громадськості.

Передбачено багато факторів, що сприяють зростанню числа злочинів в медичних установах. З одного боку, багато підприємств відкриті для відвідування 24 години на добу, 7 днів на тиждень, що може зробити їх уразливими. Зовнішні суперечки іноді потрапляють в середу охорони здоров'я, викликаючи занепокоєння та піддаючи ризику персонал й пацієнтів. У деяких установах знаходяться фармацевтичні препарати, які можуть залучити зловмисників, що підвищує ризик пограбувань та насильства. Інша проблема, з якою стикаються такі об'єкти — це коли підприємство розширюється. Коли медичні організації набувають нові установи, буває важко створити послідовність в зниженні ризиків та впровадженні систем безпеки.

Часто медичні установи прагнуть використовувати фізичну охорону, щоб гарантувати безпеку персоналу та пацієнтів. Однак в умовах мінливої економіки та у світлі політичних змін, є ризик зіткнутися з проблематикою недоцільних витрат. Тому багато хто схиляється до впровадження комплексних систем безпеки, які включають контроль доступу, відеоспостереження, моніторинг та охоронну сигналізацію.

Системи контролю доступу допомагають обмежити доступ до конкретних зон установи. Це актуально в чутливих областях, таких як фармацевтичні склади й центри обробки даних. Деякі керівники медустанов відзначають, що передбачена довгострокова економія витрат завдяки впровадженню СКУД до сховищ та шаф постачання: наприклад, усувається необхідність міняти замки та замінювати втрачені або вкрадені ключі доступу. Контроль доступу також допомагає мінімізувати або усунути проблему крадіжок. При використанні різних методів, таких як зчитувачі безконтактних карт або біометричні зчитувачі, облікові дані складніше дублювати або вкрасти, що дає медичному персоналу зосередитися на тому, що вважається найбільш важливим — на пацієнтах.

Крім комплектів контролю доступу, камери відеоспостереження відіграють першорядну роль в запобіганні злочинності та забезпеченні загальної безпеки. Система відеоспостереження дозволяє організації спостерігати за всім будинком, включаючи ділянки, які часто залишаються незахищеними (наприклад стоянки, вестибюлі). Наявність контрольованої системи безпеки, особливо щодо відеоспостереження, допомагає швидше попередити відповідні органи про інцидент. У тандемі зі службою моніторингу та системою оповіщення, охорона може повідомляти потрібний персонал в надзвичайній або небезпечній ситуації по мірі виникнення. Оповіщення про подію в тому вигляді, в якому воно відбувається, дозволить вжити негайних заходів та запобігти подальшому збитку.

Хоча статистика злочинності може здатися жахливою, важливо пам'ятати, що багато медичних установ зазвичай вважаються безпечними. Проте, бувши медичним працівником або керівником установи, слід враховувати ризики, характерні для даної організації, а також способи їх зниження.