Перші пожежні датчики були призначені для виявлення тепла, та, оскільки час й технології розвивалися, вони також використовувалися для фіксованої температури, прогнозування швидкості та лінійності. Ці пристрої все ще використовуються сьогодні та для ряду застосувань залишаються життєздатним засобом виявлення загорянь, хоча і не в цілях безпеки життя. Завдяки використанню термісторів, а також мікропрограмного та програмного забезпечення системи, індекс часу відгуку (RTI) пристрою може бути зменшений, щоб виявлення "теплової" події могло відбуватися швидше.
Системи пожежної сигналізації, проте, спроектовані та встановлені в більшості застосувань для забезпечення безпеки життя. Єдиним детектором, який використовується для цього варіанту, є датчик диму. Димові сповіщувачі вважаються та залишаються єдиним дієвим методом раннього виявлення пожежі та врятували безліч життів. Ці пристрої, однак, мають одну принципову проблему: вони є джерелом хибних сигналів тривоги.
З тієї пори як були випущені датчики диму першого покоління, було досягнуто ряд поліпшень, спрямованих на зменшення часу виявлення, водночас знижуючи активацію пристрою, коли продукти згоряння відсутні. Датчики диму та пожежна сигналізація переходять від простого виявлення диму до комбінованих та багатокритеріальних пристроїв. Майбутнє буде за багатокритеріальним детектуванням, де датчик буде більше орієнтований на продукти згоряння, такі як монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту на додаток до тепла та твердих часток.
Датчики також матимуть можливість розпізнавати або відстежувати, коли в приміщенні хтось є, та можуть бути інтегровані з системами оповіщення та евакуацією пасажирів. Розробка більш просунутих алгоритмів й штучного інтелекту як всередині самого датчика, так і зовнішнього блоку управління, скоротить час від початку події й до повідомлення про нього. Не виключено, що технологія виявлення зможе виявити пожежу, що зароджується, а не стадію запалення. У той же час це допоможе знизити ймовірність небажаної активації.
Протягом наступного десятиліття виявлення відеозображення (VID) стане більш поширеним явищем, в якому за допомогою відеоаналітики можна буде ізолювати та виявити зображення диму або полум'я з кімнати або простору. Система VID також зможе визначати, чи знаходиться людина в просторі, та, завдяки інтеграції з пристроями оповіщення, надати наочний шлях виходу.
Що стосується повідомлення людей, то завдяки зменшенню кількості фіктивних тривог, поведінка людини по відношенню до сигналізації повинна змінитися так, щоб при її спрацьовуванні мешканці не очікували другої ознаки виникнення пожежі, такої як дим, та замість цього покидали приміщення без додаткових повідомлень та показників.
Якщо людина знайома з будівлею, вона зазвичай знає розташування точок виходу. Однак, якщо хтось не знайомий з об'єктом або один з виходів заблокований, тоді система повідомлень повинна бути в змозі допомогти людям з пошуком прямого та безпечного виходу. Експерти розглядають це як майбутнє з повідомленням в приміщенні, в якому система виявлення пожежі через датчики знатиме, де знаходяться люди, щодо того, де генерується сигнал тривоги — і зможе направляти їх від місця події до виходу. Це може відбуватися за допомогою обміну повідомленнями через мобільні пристрої, або через інтерфейс системи виявлення та повідомлення до інтелектуального компоненту, що передбачатиметься в будівлі.
Розташування мешканців також вважається важливою інформацією для осіб, які беруть перші заходи у відповідь. Сьогодні, якщо в будівлі відбувається активна пожежа, першим обов'язком вважається виконання первинного, а потім вторинного обшуку будівлі, щоб переконатися, що всередині нікого немає. Це забирає час та збільшує ризики для перших респондентів, які проводять пошуки. За допомогою використання датчиків теплових пожежних та VID-технології для виявлення людини або окремих осіб — цінна інформація буде передана пожежним, щоб вони могли перейти безпосередньо туди, де знаходяться люди.
