Протягом останніх десятиліть активно розвиваються автоматизовані біометричні системи, що відбувається завдяки розробкам у сфері комп'ютерної обробки даних. Багато з цих методик базуються на ідеях, які були придумані сотні і навіть тисячі років тому.

• У печерах, яким за оцінками щонайменше 31 000 років, стіни прикрашені малюнками, створеними доісторичними людьми які там жили. Малюнки оточують відбитки рук, які як вважається «виступали в якості підпису» їх творців.

• Існує також доказ того, що відбитки пальців використовувалися як ознака людини вже в 500 р до н.е. «Вавилонські ділові операції фіксувалися на глиняних табличках, на яких помітно видно відбитки пальців».

• Іспанський письменник Жоао де Баррос писав, що торговці Стародавнього Китаю використовували відбитки пальців для здійснення ділових операцій. Китайці також використовували відбитки пальців і ніг для того, щоб розрізняти дітей.

• У перській книзі 14-го століття «Jaamehol-Tawarikh» є відомості про практику ідентифікації людей за їх відбитками пальців.

• У 1686 році Марчелло Мальпігі, професор анатомії в Університеті Болоньї, описав в своєму трактаті малюнки відбитків пальців, зокрема спіралі і петлі.

• У 1788 році німецький анатом і лікар Йоганн Крістоф Андреас Майєр написав роботу, в якій були представлені малюнки відбитків пальців. Майер був першим хто оголосив, що малюнок, який утворюють рельєфні лінії, є унікальним для кожної людини.

До середини 1800-х років, з швидким розвитком міст через промислової революції і більш продуктивного сільського господарства, була офіційно визнана необхідність ідентифікації людей. Під впливом робіт Джеремі Бентама та інших мислителів суди почали розробляти концепції справедливості, які використовуються в світі до цього дня. Системи правосуддя більш лояльно ставилися до правопорушників в перший їх проступок і жорстокіше карали злочинців, які повторно ставали на небезпечну доріжку. Так з'явилася потреба в системі, в якій би зберігалися записи про правопорушення і особливих характеристиках правопорушників. Першою виникла система вимірювання розмірів окремих частин тіла, яку розробив француз Альфонс Бертільон. Отримані дані записувалися на картках. Дані можна було сортувати за зростом людини, довжині його руки або будь-якого іншого параметру. Цей метод називався антропометрією.

Іншою методикою стало використання співробітниками поліції відбитків пальців. Вона виникла в Південній Америці, Азії та Європі. До кінця 1800-х років був розроблений метод індексування відбитків пальців, який забезпечував можливість вилучення записів за методом Бертильона. Перша надійна система була розроблена в Індії Азісулом Хаком для генерального інспектора поліції Бенгалії Едварда Генрі. Ця система називається системою Генрі, а її варіації досі застосовуються для класифікації відбитків пальців.

Джерело www.biometricupdate.com. Переклад статті виконала адміністратор сайту Олена Пономаренко.